Через два роки завершилось будівництво нової школи, сучасної, красивої, незвичної і неординарної. Нова будівля стала прикрасою міста. І тут виявилося, що місцевій владі така школа не потрібна, дарма що і діти, і батьки прагнули якомога швидше потрапити сюди. Період становлення школи – це «ходіння по муках».

            1 вересня 2004 року. Злива. Невизнана школа. Але свято Першого дзвоника відбулося. З безмежною радістю і тривогою в серці переступали батьки і учні поріг нової школи. Весь колектив – учні, батьки, вчителі відчули себе єдиною сім’єю настільки, що після уроків дітям не хотілося додому. «Через терни до зірок» – шлях становлення нової школи, і лише підтримка один одного, «чуття єдиної родини» допомогло вистояти. А ще – щоденні молитви учнів і вчителів, завдячуючи яким Господь дарував свої благословення.

            Тривожні, буремні події листопада 2004 року. Помаранчева революція і наша «помаранчева» школа, яка тоді ще носила «почесне» звання п’ятої, озброївшись 5 статтею Конституції України, слідкуючи за життям країни разом з 5 каналом телебачення, перейнялися вірою в торжество справедливості, свободи, демократії. Група революційно налаштованих вчителів (Мучак О.П., Онищук К.М., Свиновей С.П., Завальна Л.А., Боярчук О.Я., Прачук Н.В., Іванська Н.В.) поїхала в розбурханий  Київ боронити правду… Лист про створення нашої школи передали новообраному президенту Віктору Ющенку.

            1 січня 2005 року, за сприяння голови районної ради Анатолія Петровича Грицюка і клопіткої праці П.В. Волощука та В.Г. Чайки,  школа стала державним навчальним закладом. У серпні 2006 року їй надано статус «Експериментальний педагогічний майданчик  Всеукраїнського рівня». Тісна співпраця з науковим керівником М.П. Гузиком і педагогами міста Южного, навчальні семінари як в Южному, так і в нашій школі за участю вчителів авторської  школи сприяли хорошому початку становлення експерименту.

            Створена на засадах християнської моралі, наша школа з перших днів свого існування стала прикладом нового підходу до виховання та навчання дітей. Перші успіхи, перші перемоги, перший незабутній і неповторний день здоров’я, перший звітний концерт, що зачарував жителів міста, перший літній пришкільний табір, який зчинив фурор в м. Ківерці –  «А що у вас там робиться?» – все це робилося з вірою в Бога в серці кожної дитини, кожного вчителя, кожного працівника школи.

            2005 – 2007 роки стали пам’ятними для багатьох учнів, адже вони мали змогу вдосконалювати англійську мову, спілкуючись з містером Стівеном, представником Американського Корпусу Миру, якого всі з любов’ю називали «наш Стьопа». Багато дівчат завдяки містеру Стівену стали шанувальницями бейсболу. Взявши участь у доброчинному марафоні в Будапешті, містер Стівен заробив 3 тисячі доларів і частину з них передав на потреби кабінету англійської мови. Зворушливим було прощання зі Стівеном: учні підготували справжній концерт-подяку, а вчителі подарували на пам'ять вишиту сорочку.